ДОБРОГРА́Й, РА́Я,
Доброгра́й, ра́я, м. Хорошій музыкантъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 399.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДОБРОГРА́ЙКА, КИ, →← ДОБРОГЛА́СНИЙ, А, Е.